• Image 1
  • Image 2
  • Image 3
5
років
на ринку
України
280
учасників
асоціації
68
навчених
спеціалістів
48
проведених
семінарів
12
програм
навчання

Характерним для дифузної алопеції є інтенсивне випадіння волосся..

Характерним для дифузної алопеції є інтенсивне випадіння волосся рівномірно по всій поверхні волосистої частини голови. Вона з`являється внаслідок збою біологічної програми розвитку волосини під впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх чинників, займає друге місце за розповсюдженістю після андрогенетичної алопеції.

Волосяний фолікул перебуває у стані постійного оновлення в процесі безперервних циклів, проходячи три фази: проліферації (анаген), інволюції (катаген) та спокою (телоген) при регенерації в наступному циклі росту волосся. За анагену росте не лише волосяний стрижень, а й відбувається проліферація більшості епітеліальних ділянок волосяного фолікула, а кератиноцити волосяної матриці демонструють найвищу проліферативну активність. У фазі катагену волосяні фолікули починають процес інволюції, який характеризується активізацією запрограмованої клітинної смерті – апоптозу – у фолікулярних кератиноцитах, при цьому фолікул просувається вверх. У фазі телогену волосяний стрижень трансформується в атрофовану волосину, яка закріплена в основі фолікулярного епітелію до моменту свого фактичного випадіння.

Існує декілька форм дифузної алопеції у відповідності до клініко-морфологічної картини.

Анагенова алопеція виникає внаслідок впливу на організм і волосяні фолікули швидкоплинних чинників, через що волосяні фолікули починають випадати одразу із фази анагену, не встигаючи перейти в фазу катагену. Припинення метатичної активності призводить до ослаблення частково кератинізованої проксимальної частини волосяного стрижня, його звуженню і подальшому розлому в межах волосяного каналу. Морфологічно дистрофічні анагенові волосини мають конусоподібні проксимальні кінчики за відсутності кореневого мішечка.

Причинами дистрофічної анагенової алопеції є:

Телогенова алопеція – виникає в результаті надмірного випадіння волосся, що знаходиться у фазі телогену. Її ще називають симптоматичною, оскільки вона іноді є наслідком гормональних кризів, високої температури, гострих інфекційних захворювань (грип, скарлатина, дизентерія). Особливостями симптоматичної алопеціі є стрімкий розвиток і перебіг, патологічний процес може торкатись усіх ділянок тіла з природним оволосінням, супроводжується дією тих чи інших патогенних чинників. У більшості випадків волосся просто відновлюється при усуненні основної причини впродовж 6-9 місяців. Причинами гострого телогенового випадіння волосся можуть бути: важкі гарячкові стани, пологи, травми або хірургічні втручання з гострою втратою крові, кардинальні дієти, гості та хронічні нервові стреси. Алопеція виникає приблизно через 3 місяці після зумовлюючого її фактору і зазвичай проходить самостійно впродовж 6 місяців.

Хронічні форми характеризуються телогеновим випадіннями волосся тривалістю більше 6 місяців. Хронічну алопецію можуть супроводжувати різноманітні системні захворювання: хронічна ниркова і печінкова недостатність, пухлини в термінальних стадіях, захворювання підшлункової залози і верхніх відділів шлунково-кишкового тракту з порушенням всмоктування, а також дефіцит заліза, цинку, білково-калорійну недостатність, СЧВ, ВІЛ та інші, прийом лікарських препаратів (антикоагулянти, системні ретиноїди, гіполіпідемічні засоби, антиметаболіти, антидепресанти, гормони з про андрогенною дією).

Телогенове випадіння волосся за класифікацією Хедингтона поділяється на 5 функціональних типів на основі змін у різних фазах фолікулярного циклу:

  1. передчасне завершення фази анагену, коли волосяні фолікули вступають у фазу телогену. Випадіння волосся відбувається за 3-4 місяці після зумовлюючої його події (фізіологічний стрес);
  2. пізнє завершення фази анагену, при якому волосяні фолікули затримуються у фазі анагену, не переходячи в фазу телогену. Під час виходу фолікула із фази анагену проявляються клінічні ознаки посилення випадіння телогенового волосся (післяпологове ТВВ);
  3. передчасне завершення фази телогену. Для нього характерним є передчасний телоптоз, який зустрічається після початку терапії міноксиділом (зовнішньо);
  4. пізнє завершення фази телогену, при якому волосяні фолікули довго залишаються у фазі телогену, а не випадають і знову переходять у фазу анагену;
  5. укорочена фаза анагену, за якої неможливо відростити волосся звичної довжини. Вона може виникати при спадковому гіпотрихозі, ектодермальній дисплазії, а також як ізольований розлад у дітей.

Прогноз дифузної алопеції залежить від патомеханізму, який впливає на цикл росту волосся. Лікування має бути спрямоване перш за все на усунення причини або комплексу причин захворювання: виявлення і лікування основного захворювання, яке спричинило випадіння волосся, виключення прийому препаратів, що впливають на цикл росту волосся, збагачення раціону харчування продуктами, багатими на білки та мікроелементи. Рекомендується прийом гепатопротекторів, вітамінних комплексів з вмістом заліза, селену, цинку, міді, кальцію, а також спеціальних добавок для росту волосся.

Зовнішньо застосовуються засоби, спрямовані на поліпшення кровообігу в шкірі голови та активного живлення коренів волосся. Ефективною у лікуванні дифузної симптоматичної алопеції є мезотерапія. Підсиленням ефекту мезотерапії є призначення до курсу лікування процедур плазмоліфтингу за ЗТП (збагаченої тромбоцитами плазми). Результат ґрунтується на використанні збережених живих тромбоцитів, якими збагачена плазма. Вони слугують факторами росту, активізаторами всіх обмінних процесів, які підсилюють і відновлюють клітинну регенерацію.

Автор: Тетяна Григорівна Маленко